Сплав Дніпром до Чорного моря.

Друзі,в минулому 2019 ми з товаришами здійснили спільну мрію, вийти Дніпром в Чорне море,як то робили наші пращури козаки.

Далі фото альбом сплаву,приємного перегляду.


"Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

caroottravel_murashka

Коментарі

  • carootcaroot Теми: 71

    На одному диханні глянув! Чудове відео, прекрасні краєвиди. Аж слина потекла - не можна таке постити взимку))

    Я не знаю чи мені вийде цього року та теж планую по Дніпру до Чорного моря. Ще правда визначаюсь звідки почати, тому якраз шукаю адекватний маршрут. Якщо не важко ще трохи інформації: який кілометраж і скільки днів зайняв сплав, які сюрпризи чекають і взагалі, що вартує знати по цьому маршруту?

    Адмін форуму "На човні - про сплави". Завжди готовий почути через ПП. Веду Facebook, Twitter, Telegram.

  • U96U96 Теми: 31
    відредаговано 8 лютого

    Добре,друже. Спробую розповісти,як ми дійшли до каякінгу,а далі й до моря.

    Все почалось з мрії мого товариша Андрія (Redsamurai) форсувати вздовж річку Молочну ,що має в довжину 197 км. і впадає в Молочний лиман Азовського моря.

    Своєю мрією за пляшечкою Сапераві поділивсь Андрій ще з одним нашим спільним товаришем Євгеном. Вислухавши ,Євген залихвацько намотавши оселедця на вухо,сказав слідуюче "Я маю човна і дарую його тобі Андрію"

    Далі мої товариші озброївшись молотком.гвіздками і банкою зеленої фарби відремонтували човна і підготували його до сплаву.Але халепа,не було весла! Так мама Євгена не дорахувалась граблів,а у Андрія з'явився добрий шафт до весла:)

    Так мій товариш-відчайдуха пішов у свій перший сплав Дніпром,на маленькому човнику з міста Запоріжжя в місто Василівка Запорізької області. Маршрут склав щось близько 50 км. і цю відстань Андрій подолав за один день.

    На протязі подорожі ділився світлинами краєвидів і враженнями від подорожі. Переглядаючи світлини і читаючи повідомлення від від каякера Андрія я зрозумів,що теж хочу подорожувати на каяку. Так закінчилось моє спокійне життя,бо думки мої були тільки про каяк. Купити новий каяк на той час я не мав змоги і вирішив будувати каяк самостійно з  ̶г̶і̶м̶н̶а̶ ̶і̶ ̶п̶а̶л̶о̶к̶ ( епоксидної смоли та фанери)

    Далі відео як то відбувалось:

    Переглянули? Ну тоді я продовжу з вашого дозволу.

    Спробувавши каякінгу ми вирішили йти в сплав.І закрутилось-завертілось.Придбали два каяка Колібрі One-go,почали збирати спорядження і солити сало:) Андрій розробив маршрут і систему за якою буд іти Дніпром Чорного моря.

    Спільними зусиллями вмовили нашого товариша Євгена сплавитися з нами.Я віддав йому каяк Колібрі,а сам вирішив пуститися в подорож на фанерному каяку з гордою назвою "U96"

    Ледь дочекавшись 1 червня ми зібрались в місті Камянка-дніпровська,завантажили каяки усіляким непотребом і рушили водою прямісінько з міського пляжу.Першу зупинку зробили під Мамай-горою с. Велика Знамянка.Де нас зустріло капище язичників-археологів,армія кліщів і веселе джерело ,що витікало прямісінько з гори.

    Приготували вечерю,випили кави і заснули в своїх наметах. Вирушили рано в ранці,за день подолали,щось близько 30 км.На ночівлю зупинилися біля маленького села Сергіївка,на тісному,кам'янистому березі.Приготували вечерю з брикету горохового супу та банки білоруської тушкованки з м'яса Лося,до речі дуже поживне вариво.Одного брикету і банки тушкованки достатньо трьом чоловікам щоб добре попоїсти. Далі під кухлик кави вели бесіду ,ділились враженнями і втомлені і задоволені полягали спати.

    Ранок зустрів нас негодою та штормом,так-так саме штормом. Пам'ятаєте "Реве та стогне Дніпр широкий,додолу верби нагина"? Почекали трошки,подивилися на хвилі і вирушили,було важко,але ми подолали відстань до села Князе-Григорівка,пристали до берега затоки де обладнали хороше місце для наметового містечка,приготували вечерю,поїли і знову лягли спати.

    На ранок небо затягло важкими та темними хмарами,хвилі на Дніпрі вкрилися білою піною,яку вітер підіймав вгору й ніс над водою.Підозріло пролітали чайки дупою вперед...Тепер ми знаємо.що то погана прикмета і на воду краще не йти.Але ми вирушили вперед,з великими зусиллями дійшли села Заводівка,вибрали воду з каяків.Під дощем і блискавками розклали намети,зготували їжу.Потім довго сиділи,згадували "Реве та стогне",ділилися досвідом з подолання хвиль. Ось вже й стемніло і ми пішли спати і набиратись сил.

    На ранок негода притихла,ніби затаївшись і набираючись сил для наступного шторму.Поснідавши,вирушили.В селі Каїри поповнили запаси води,познайомились з місцевим рибалкою.Далі рушили через велику затоку,яка до затоплення звалась Балка Каїрка. І десь на середині шляху через затоку піднявся скажений вітер,небо стало чорне,каяк почало заливати хвилями.Насилу до веслувавши до маленького півострова, який в давні часи омивала річка Бистрик.Я витяг свого каяка на берег і став чекати товаришів,ось за хвилею явився Андрій,яки героїчно долав відстань до берега.відштовхуючись своїм червоним веслом від поверхні Дніпра! Тепер ми в двох чекаємо Євгена на березі,хвилини текли повільно,вода стала коричнево-жовтою,бо Дніпро бив хвилями в глиняний берег розмиваючи його. І ось на цьому березі з'явився Євген, з веслом і без каяку...Ми були шоковані розповіддю про те як могутній Дніпро під хватив маленького човника і викинув його на берег.зробивши з нашого товариша пішохода.

    Далі сховавшись в наметах вечеряли і спостерігали як блискавки били в протилежний берег, ніби намагаючись спалити його к дідьку.

    На ранок негода відступила,з піску Дніпро вимив дрібні уламки скіфської кераміки і тепер лагідно омивав берег маленькими хвилями.Поснідавши вирішили форсувати Дніпро і вийти до села Новоберислав.Форсування пройшло без пригод,перейшли на інший берег,дісталися міста Берислав.За містом на невеличкому пляжі приготували обід,відпочили. Аж ось на горизонті почали заявлятися хмари чорного кольору...

    До Нової Каховки залишилось щось близько 5 км. і ми вирішили що цю відстань подолаємо без проблем.Але як ми помилялися.

    За Бериславом берег виявився дуже високим і складався з ракушняку і великих брил каміння. Пристати до берега просто не було можливості.А негода тим часом набирала оберти і Дніпро ніби сказившись,що його закували дамбою, піднімав потужні хвилі,вітер не давав зробити змах веслом.Весло ніби наштовхувалось на невидиму стіну. Хвилі накривали з головою!!!

    Як там хлопці? Вони позаду на більш високих і завантажених каяках...

    Яке це жахіття,скажу я Вам,коли в таку негоду немає можливості пристати до берега,залишається тільки гребти вперед то злітаючи на хвилі,то провалюючись в прірву . А ставалося що хвиля накривала з головою і тоді каяк як торпеда вилітає з води,а ти божеволіючи від адреналіну кричиш.або співаєш якусь пісню. Разом з тобою ревуть свою пісню Дніпро і шквальний вітер.

    Всупереч всьому, ми дісталися піщаного берегу під самою Каховською дамбою.З неба лився такий потужний дощ,ніби хотів змити все з поверхні землі

    Попереду у нас форсування дамби,а там і траса і залізна дорога.Перенесли по черзі каяки,спустились вниз до Солов'їної рощі,а там нас зустрів шлагбаум,град і жіночка в сторожці яка загледів нас почала хреститися. Ми розповіли свою історію і вона домовилась.щоб нас пустили на територію бази відпочинку.

    Далі буде продовження.

    Відредаговано U96 з
    caroottravel_murashka

    "Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

  • U96U96 Теми: 31
    відредаговано 8 лютого

    Солов'їний лісок був в низині,на кручі над ним нависав замок графа Трубецького і сторожова башта часів Вітовіта. Дорога була ґрунтова і її швидко заливала вода,рівень місцями сягав поясу.На базі нас зустріли і дозволили розбити намети прямо під наметами для відпочинку.Всю ніч лив дощ,на ранок місцеві новини повідомили,що це найпотужніший дощ за останні 100 років в Новій Каховці.Трохи просохнувши ,випили кави і вирушили до місцевого магазину поповнити запаси води та їжі,в цьому нам допоміг один місцевий працівник бази відпочинку.звозивши нас на своїй Таврії.

    Дякуємо вам Новокаховці за притулок і турботу!

    Час вирушати,подякували хлібосольним господарям і пішли річкою Козак.Річка мілководна та лагідна,на її хвилях ми просто відпочивали.Подолали за день 30 км. і стали на ночівлю в молодих дубах,все пройшло без пригод.Хіба мурахи вирішили ,що наші припаси належать їм,і всю ніч намагалися перетягти до мурашника весь цукор і мене разом з наметом.

    Наступного дня вийшли знову в Дніпро,дійшли села Новотягинка там знайшли гарне мсіце для наметового містечка,повечеряли і лягли відпочивати попереду у нас місто Херсон.


    В ранці рушили Дніпром,дісталися залізнодорожного мосту,набрали води в місцевій копані і звернули в р. Конку.Минули ще один міст,що біля міста Олешки. А далі чарівні Херсонські плавні,куди там тій Амазонці до наших плавнів!!!Краса,просто чарівно цвіте латаття (кувшики)

    На затоплених деревах відпочивають черепахи,в очеретах ціла купа качок та каченят.Вода прозора і видно як риба займається своїми мовчазними справами на дні .

    Зупинилися на березі який ділили між собою р Конка і озеро Кардашинський лиман.Андрій вирішив порибалити і вечеря в нас була просто королівська.На перше в нас була юшка з щуки,а на друге смажена щука.Як це смачно!Такої смачної вечері я ще не куштував в своєму житті.


    Далі були плавні,їх красу не можна передати текстом,хіба піснею або намалювати картину,але то буде маленька краплинка.

    В плавнях є навіть наша Українська Венеція!Чи бачили ви село в якому замість звичної дороги річка? Біля кожного двору маленька пристань і човен.І все життя йде навколо річки.Ось господар прокинувшись вранці з розгону пірнув у воду.бач .вмивається так людина.Ось старенька бабуся рибалить прямо з свого подвір'я,а он де далі ціла купа дітлахів пірнає і бавитися на воді як зграйка маленьких рибок.

    Та нам час вирушати далі.Звернувши з конки в протоку що біля острову Молодяги,минаємо острів Ствірний а далі за ним острів Солодкий.Пристали ми до берегу Дніпра на якому розмістилось село Забарино.Розбили намети на піщаному півострові. Вночі прийшли рибалки і ловили лиманських карасів,вихваляючись своєю здобиччю один перед одним.


    Прокинулись,попереду Дніпровсько-Бузький лиман.Він зустрів нас ще одним штормом,а на мілкій воді це розвага не для слабких.В цей день дійшли села Рибальче,де знов набрали води і потрапили в полон до місцевих дітлахів.

    Поставили намети,приготували вечерю і лягли спати.

    Ось і ранок,ми вирушаємо вперед.Минули село Виноградне,острів Януш,тільки но підійшли до Пиротинських кучугур налетів буревій!Вітер підіймав хвилі,гнув очерети до самої води,дощ лив наче з відра.Місця куди пристати не було зовсім,весь берег втонув в високих очеретах.Аж ось ми побачили ледь помітну стежку через очерет і швидко повеслували туди.Аж ось очерет відступив і перед нами заявилась привітна гавань.На березі стояв маленький намет,під наметом усіляке рибальське збіжжя.Трішки далі від берегу стояла хатинка мазанка. З хати вийшов кремезний чоловік і попрямував до нас.Ми почали вибачатися за вторгнення.Він подивився на каяки,на їх мокрих власників,повернувся обличчям до хати і потужно крикнув

    "Жінко,юшку насипай"!!!!

    Потім протягнув здоровенну руку і сказав:

    "Я Вова,пішли в хату,каяки тут ніхто не троне"

    І ось ми в гостях у дядка Вовки! Він одразу нас переодягнув в сухі речі які смачно пахли свіжою рибою. Поставив на стіл миски з юшкою та вареною рибою.Ми їли і слухали розповідь хазяїна.що ми не перші каякери, яких як навмисно шторм заганяє до нього в гості.

    Дякуємо тобі дядьку Володя! В такі миті розумієш,що є справжні люди, які діляться з тобою останнім шматком хліба і сухою сорочкою.

    Рушили ми далі,дійшли до села Геройське,де й заночували.

    Наступного дня дійшли до Волжиного лісу,там добре відпочили і рушили до моря.На шляху нам зустрічались величні пелікани,з води вистрибували великі карасі,ніби дельфіни супроводжуючи нашу флотилію.Берег кликав тінню ялинкового лісу,але ми прямували до моря.

    Кінбурнська коса зустріла нас штормом та затишним кемпінгом,де ми вирішили відпочити перед зворотною дорогою.

    І тепер на небі нас не назвуть лохом,бо ми бачили як сонце сідало прямісінько в море.Яке це чудове видовище.Бо на небі тільки і розмов .що про море!

    ( хто не розуміє про що я перегляньте фільм "Достукатись до неба")


    Відредаговано U96 з
    caroot

    "Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

  • carootcaroot Теми: 71

    Захопливо, патріотично, з гумором. Одним словом дуже класно. Обов'язково пропливу цим маршрутом.

    U96

    Адмін форуму "На човні - про сплави". Завжди готовий почути через ПП. Веду Facebook, Twitter, Telegram.

  • U96U96 Теми: 31

    Гайда з нами,старт орієнтовно 1 липня.

    "Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

  • carootcaroot Теми: 71

    Я би з радістю та в цей час певно на Сицилії буду. Не виключено, що з байдаркою, але ще вирішуємо. Точно скажу одне, що ця дата зайнята в мене. Але на майбутнє я приймаю пропозицію.

    U96

    Адмін форуму "На човні - про сплави". Завжди готовий почути через ПП. Веду Facebook, Twitter, Telegram.

  • U96U96 Теми: 31

    Добре.Передавайте привіт СициліЇ:)

    "Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

  • Надзвичайно! Так описали вашу мандрівку, що тепер поставимо за ціль проплисти цим же маршрутом.

    U96
  • U96U96 Теми: 31

    Дякую!Обов'язково завітайте в Херсонські плавні і на Кінбурнську косу,там чарівно.

    "Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

  • Ох, дуже сподобалося! Так гарно!

    В цьому році і я почну сплавлятися по річках.

    Спасибі за фото і опис!😀

    U96
  • U96U96 Теми: 31

    Дякую,Максиме!

    Обов'язково рушайте в сплав! Головне гарно підготуйтесь! Спорядження і провіант на першому місці.

    Максим

    "Друзі,не треба звикати до води,вона поневолить вас! І ви почнете за нею сумувати!"© (Mad Max Fury Road)

  • carootcaroot Теми: 71

    Народ, приїжджайте до нас у Карпати навесні. Чорний Черемош обіцяє зустріти вас хорошими порогами і порцією адреналіну ;)

    U96

    Адмін форуму "На човні - про сплави". Завжди готовий почути через ПП. Веду Facebook, Twitter, Telegram.

Увійдіть або Зареєструйтесь для коментування.